Методичні рекомендації

Аналіз уроку

Найпоширенішими типами аналізу є повний, комплексний, короткий і аспектний.

Повний аналіз проводиться з метою вивчення й розбору всіх аспектів уроку;

Короткий - досягнення основних цілей і задач;

Комплексний - у єдності й взаємозв'язку цілей, змісту, форм і методів організації уроку;

Аспектний - окремих елементів уроку.

Схема аналізу уроку № 1

1.    Загальні відомості: дата, клас, школа, прізвище, ім'я, по батькові вчителя. Тема навчальної програми, тема уроку.

2.    Дотримання техніки безпеки й санітарно-гігієнічних норм роботи з комп'ютером.

3.    Структура уроку. Основні етапи уроку, призначення й тривалість. Сполучення самоврядування й керування вчителем. Індивідуальна, парна, групова й спільна робота класу. Етапи повторення й закріплення матеріалу, способи.

4.    Цілі, які намічав учитель на урок, їх досягнення.

5.    Порівняння змісту уроку з матеріалом шкільного підручника.

6.    Оцінка змісту уроку з погляду загальнодидактичних принципів:

-      науковість - облік новітніх досягнень в інформатиці на уроці (поняття виконавця, синтаксичні діаграми, доказ правильності алгоритмів і т.п.);

-      наочність - використання графічної інформації, таблиць виконання алгоритмів, запису текстів з відступами й т.д.;

-      послідовність - логічна стрункість матеріалу, що викладається, відсутність пропусків у викладі, циклічність вивчення складних понять;

-      зв'язок із практикою - прикладні задачі, орієнтація змісту на вимоги життя в комп'ютерному суспільстві.

7.    Методи діяльності вчителі на уроці. Залучення учнів для підготовки засобів до уроку. Підготовка обчислювальної техніки на початку уроку (або до нього). Рівень вчителя у володінні матеріалом. Момент відповіді на актуальні питання (по ходу уроку або наприкінці). Індивідуалізація навчання - різні рівні завдань, залучення сильних учнів для допомоги слабким і т.д. Прийоми вчителя для втримання уваги, дії при виявленні помилки на дошці, у програмі, у звіті.

8.    Методи формування й закріплення інтересу до матеріалу. Стимулювання розумової діяльності учнів. Джерело завдань (з підручника, іншої літератури, винахід учителем по ходу уроку). Інші відомі й нестандартні методи навчання, використані на уроці.

9.    Робота учнів на уроці. Ступінь інтересу до досліджуваного матеріалу. Активність і самостійність тих, яких навчають,. Свідомість засвоєння - засвоєння змісту дій за ЕОМ. Доступність - стандартність термінології, облік рівня підготовленості класу, виділення рівнів засвоєння.

10.Ефективність навчання - насиченість навчального часу, відсутність стороннього матеріалу, оптимальність вибору ПЗ. Взаємини вчителя й учнів: авторитарне, ліберальні, співробітництво. Організованість і дисциплінованість учнів на уроці - відношення до обчислювальної техніки, дотримання техніки безпеки при роботі з комп'ютером. Уміння самостійно опановувати знаннями за допомогою довідкового матеріалу, комп'ютера, підручника.

11.Зворотний зв'язок. Система контролю знань у даного вчителя. Використання комп'ютера для перевірки знань - контролюючі програми, самоконтроль запуском програми, взаємоконтроль із товаришем. Об'єктивність оцінки знань. Критерії оцінок даного вчителя ( чи відомі вони учням?). Можливість автоматизації такої системи контролю. Оцінка трудомісткості типового домашнього завдання (виконаєте самі й «замірте» час).

12.Виховний ефект уроку. Риси характеру й особливості особистості вчителі, які можуть служити орієнтиром для учнів. Виховні методи й прийоми, замічені Вами.

13.Висновки.

-      виконання плану уроку;

-      досягнення цілей уроку;

-      особливо цікаве й повчальне на уроці;

-      що зробило на уроці найбільше враження;

-      які зміни доцільно внести при повторному проведенні уроку на цю же тему;

-      оцінка уроку.

            Схема аналізу уроку № 2

1.    Навчальний заклад, клас, предмет, прізвище вчителі, кількість учнів за списком, і присутніх на уроці.

2.    Тема уроку; освітні, розвиваючі й виховні цілі й задачі уроку.

3.    Організаційний початок уроку:

-      готовність учителя до уроку - наявність конспекту або докладного плану уроку, наочних приладдя, інструментів і т.д.;

-      підготовленість учнів - чергові, наявність зошитів, підручників, посібників і т.д.;

-      підготовленість класного приміщення - чистота, класна дошка, крейда, висвітлення й т.д.

4.    Організаційна структура уроку:

-      мобілізуючий початок уроку;

-      послідовність, взаємозв'язок і співвідношення частин уроку;

-      насиченість уроку й темп його проведення й т.д

5.    Аналіз змісту навчального матеріалу уроку:

-      обґрунтування вчителем вибраної послідовності реалізації навчального матеріалу на уроці;

-      відповідність програмі й рівню знань учнів по предметі;

-      співвідношення практичного й теоретичного матеріалу;

-      зв'язок з життям і практикою й т.д.

6.    Загальпедагогічні й дидактичні вимоги до уроку:

-      ціль уроку й відповідність плану й конспекту уроку поставленої мети;

-      обґрунтування вибору методів навчання;

-      шляхи реалізації дидактичних принципів у навчанні;

-      індивідуалізація й диференціація в навчанні;

-      взаємозв'язок освітніх, розвиваючих і виховних аспектів уроку.

7.    Діяльність учителя;

-      науковість і доступність викладу нових знань;

-      використання вчителем досвіду кращих учителів і рекомендацій методичної науки;

-      організація закріплення навчального матеріалу;

-      організація самостійної роботи учнів;

-      перевірка й оцінка знань і вмінь учнів;

-      питання вчителя й вимоги до відповідей учнів;

-      відношення вчителя до свідомого засвоєння учнями навчального матеріалу;

-      завдання додому й виявлене вчителем увага до нього;

-      шляхи досягнення порядку й свідомої дисципліни учнів;

-      ефективність використання наочних приладдя, технічних засобів навчання;

-      контакт учителя із класом і т.д.

8.    Діяльність учнів:

-      підготовка робочого місця;

-      поводження учнів на уроці - дисципліна, старанність, активність, увага, уміння перемикатися з одного виду роботи на інший і т.д.;

-      інтенсивність і якість самостійної роботи учнів;

-      стан їх усної й письмової мови;

-      знання учнями теорії, уміння застосовувати отримані знання;

-      відношення учнів до вчителя;

-      ступінь і характер участі колективу в цілому й окремих учнях у роботі на уроці й т.д.

9.    Висновки:

виконання плану уроку;

-      досягнення цілей уроку;

-      особливо цікаве й повчальне на уроці;

-      що зробило на уроці найбільше враження;

-      які зміни доцільно внести при повторному проведенні уроку на цю же тему;

-      оцінка уроку.

За допомогою наведеної загальної схеми можливо проводити як аналіз уроку учителем, так і студентами,  самоаналіз. При їхньому здійсненні найбільші труднощі викликає деталізація використовуваних основних положень загальної схеми аналізу уроку. Приведемо один з можливих її варіантів:

1.              Які освітні, розвиваючі й виховні цілі досягалися на уроці? Які з них були головними й чому? Яка їхній взаємозв'язок?

2.              Яка специфіка уроку? Який його тип? Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі?

3.              Як ураховувалися можливості учнів при плануванні уроку?

4.              Чи раціональні обрана структура уроку й розподіл часу на окремі етапи уроку?

5.              На якому матеріалі або етапі уроку робиться головний акцент?

6.              Яке обґрунтування вибору методів навчання і їх сполучень?

7.              Як відбиралися для уроку форми навчання?

8.              Чому був необхідний диференційований підхід до навчання на уроці? Як він був реалізований?

9.              Чим обґрунтовані обрані форми перевірки я контролю знань учнів?

10.          За рахунок чого забезпечувалася працездатність: учнів протягом усього уроку?

11.          Яким чином запобігалося перевантаження учнів?

12.          Рекомендації зі спостереження за ходом уроку й оцінкою його раціональності.

При спостереженні за опитуванням школярів можна рекомендувати звернути увагу на такі моменти:

-      у якій формі було організоване опитування (в індивідуальній або фронтальної, усної, письмової або лабораторної);

-      оцінка раціональності вибраної форми опитування,

-      чи правильно було визначене місце опитування серед інших етапів уроку,

-      чи оптимальними виявилися витрати часу на опитування в ході цього уроку,

-      чи чітко була поставлена мета опитування (підхід до нової теми, перевірка знань, перевірка вмінь),

-      чи вдалося її реалізувати повною мірою,

-      чи прагнув учитель забезпечити навчальний характер опитування,

-      активна участь у ньому всіх учнів,

-      чи вміло виправлялися неточності, помилки, чи залучалися до цього учні,

-      наскільки об'єктивно були виставлені й переконливо аргументовані оцінки,

-      як зверталася увага на засвоєння головного,  на логічність плану відповіді,  на міцність знань і вміння їх застосовувати на практиці.

При спостереженні за вивченням на уроці нового матеріалу важливо звернути увагу на наступне:

-                чи були поставлені перед учнями основні задачі вивчення теми уроку, причому наскільки конкретно й чітко,

-                доступність викладу навчального матеріалу,

-                чи виділялося в ньому головне, істотне й чи концентрувалося на ньому увага учнів,

-                чи оптимальним був темп вивчення нового,

-                чи перевірявся ступінь розуміння учнями нового матеріалу по ходу його пояснення.

При закріпленні вивченого матеріалу необхідно звернути увагу на те, що

-                    чи сприяли підібрані вправи на засвоєння головного в даній темі,

-                    чи виявлялася диференційована допомога учням під час виконання завдань,

-                    додаткові завдання для найбільш підготовлених учнів,

-                    чи виявлялися типові помилки й утруднення, способи їхнього усунення

При повідомленні домашнього завдання звернути увагу

-      чи оптимальний його об'єм, складність, чи виконають його за те час, що приділяється на цей предмет для домашньої роботи

-      чи прокоментоване домашнє завдання,

-      вимоги до оформлення,

-      чи диференційоване домашнє завдання.

У центрі аналізу повинне бути зміст і результати, які проявляються в отриманих учнями знаннях, уміннях і навичках.

Самоаналіз проведеного уроку. № Питання для підсумкового аналізу       

Оцінка оптимальності дії вчителі

1        Як були сплановані й поставлені перед учнями задачі уроку?          

Оптимально, не оптимально, поліпшити планування таких-те задач

2        Як можна оцінити вибрану вчителем структуру основних елементів уроку й час, виділений на кожний з них?       

3        Як можна оцінити вибраний зміст уроку?             

4        Чи можна вважати оптимальним (для даної теми, підготовленості класу й можливостей учителі) вибране сполучення методів викладання, стимулювання й контролю

-      при опитуванні

-      при вивченні нового матеріалу

-      при закріпленні

-      при узагальненні вивченого     

5        Наскільки вдалим виявилося сполучення форм організації навчального процесу на уроці.  Чи забезпечило воно диференційований підхід до найменш і найбільш підготовлених учнів?     

6         Чи раціонально використовувалися на уроці засобу наочності, комп’ютерна техніка та ін.?      

7        Творче застосування наявних педагогічних інновацій, педагогічні досягнення на уроці:

-      складання опорних схем, конспектів

-      використання навчальних програм;

-      складання завдань і задач із розвиваючим змістом;       

8        Як можна оцінити стиль спілкування вчителі з учнями на уроці, дотримання педагогічного такту?     

9         Чи дотримувалися на уроці необхідні гігієнічні умови, чи застосовувалися способи підтримки працездатності учнів?   

10      Наскільки успішно вирішені на уроці задачі навчання, виховання й розвитку школярів?       

11       Чи правильно визначений об'єм, складність домашнього завдання, чи вміло проведене інструктаж?           

Зразкова схема запису уроку.

Школа, клас, предмет, учитель, дата.

Тема уроку.

Ціль уроків і його задачі (довідатися у вчителя до початку уроку).

Етапи уроку. Докладний запис діяльності вчителі й учнів на кожному етапі, фіксація часу, відведеного на той або інший етап уроку.

Аналіз за схемою.