Аналіз уроку
Найпоширенішими типами аналізу є
повний, комплексний, короткий і аспектний.
Повний аналіз проводиться з метою
вивчення й розбору всіх аспектів уроку;
Короткий - досягнення основних
цілей і задач;
Комплексний - у єдності й
взаємозв'язку цілей, змісту, форм і методів організації уроку;
Аспектний - окремих елементів
уроку.
Схема аналізу уроку № 1
1. Загальні
відомості: дата, клас, школа, прізвище, ім'я, по батькові вчителя. Тема
навчальної програми, тема уроку.
2. Дотримання
техніки безпеки й санітарно-гігієнічних норм роботи з комп'ютером.
3. Структура
уроку. Основні етапи уроку, призначення й тривалість. Сполучення самоврядування
й керування вчителем. Індивідуальна, парна, групова й спільна робота класу.
Етапи повторення й закріплення матеріалу, способи.
4. Цілі,
які намічав учитель на урок, їх досягнення.
5. Порівняння
змісту уроку з матеріалом шкільного підручника.
6. Оцінка
змісту уроку з погляду загальнодидактичних принципів:
-
науковість - облік новітніх досягнень в
інформатиці на уроці (поняття виконавця, синтаксичні діаграми, доказ
правильності алгоритмів і т.п.);
-
наочність - використання графічної інформації,
таблиць виконання алгоритмів, запису текстів з відступами й т.д.;
-
послідовність - логічна стрункість матеріалу, що
викладається, відсутність пропусків у викладі, циклічність вивчення складних
понять;
-
зв'язок із практикою - прикладні задачі,
орієнтація змісту на вимоги життя в комп'ютерному суспільстві.
7. Методи
діяльності вчителі на уроці. Залучення учнів для підготовки засобів до уроку.
Підготовка обчислювальної техніки на початку уроку (або до нього). Рівень
вчителя у володінні матеріалом. Момент відповіді на актуальні питання (по ходу
уроку або наприкінці). Індивідуалізація навчання - різні рівні завдань,
залучення сильних учнів для допомоги слабким і т.д. Прийоми вчителя для
втримання уваги, дії при виявленні помилки на дошці, у програмі, у звіті.
8. Методи
формування й закріплення інтересу до матеріалу. Стимулювання розумової
діяльності учнів. Джерело завдань (з підручника, іншої літератури, винахід
учителем по ходу уроку). Інші відомі й нестандартні методи навчання,
використані на уроці.
9. Робота
учнів на уроці. Ступінь інтересу до досліджуваного матеріалу. Активність і
самостійність тих, яких навчають,. Свідомість засвоєння - засвоєння змісту дій
за ЕОМ. Доступність - стандартність термінології, облік рівня підготовленості
класу, виділення рівнів засвоєння.
10.Ефективність
навчання - насиченість навчального часу, відсутність стороннього матеріалу, оптимальність
вибору ПЗ. Взаємини вчителя й учнів: авторитарне, ліберальні, співробітництво.
Організованість і дисциплінованість учнів на уроці - відношення до
обчислювальної техніки, дотримання техніки безпеки при роботі з комп'ютером.
Уміння самостійно опановувати знаннями за допомогою довідкового матеріалу,
комп'ютера, підручника.
11.Зворотний
зв'язок. Система контролю знань у даного вчителя. Використання комп'ютера для
перевірки знань - контролюючі програми, самоконтроль запуском програми,
взаємоконтроль із товаришем. Об'єктивність оцінки знань. Критерії оцінок даного
вчителя ( чи відомі вони учням?). Можливість автоматизації такої системи
контролю. Оцінка трудомісткості типового домашнього завдання (виконаєте самі й
«замірте» час).
12.Виховний
ефект уроку. Риси характеру й особливості особистості вчителі, які можуть
служити орієнтиром для учнів. Виховні методи й прийоми, замічені Вами.
13.Висновки.
-
виконання плану уроку;
-
досягнення цілей уроку;
-
особливо цікаве й повчальне на уроці;
-
що зробило на уроці найбільше враження;
-
які зміни доцільно внести при повторному
проведенні уроку на цю же тему;
-
оцінка уроку.
Схема аналізу уроку № 2
1. Навчальний
заклад, клас, предмет, прізвище вчителі, кількість учнів за списком, і
присутніх на уроці.
2. Тема
уроку; освітні, розвиваючі й виховні цілі й задачі уроку.
3. Організаційний
початок уроку:
-
готовність учителя до уроку - наявність
конспекту або докладного плану уроку, наочних приладдя, інструментів і т.д.;
-
підготовленість учнів - чергові, наявність
зошитів, підручників, посібників і т.д.;
-
підготовленість класного приміщення - чистота,
класна дошка, крейда, висвітлення й т.д.
4. Організаційна
структура уроку:
-
мобілізуючий початок уроку;
-
послідовність, взаємозв'язок і співвідношення
частин уроку;
-
насиченість уроку й темп його проведення й т.д
5. Аналіз
змісту навчального матеріалу уроку:
-
обґрунтування вчителем вибраної послідовності
реалізації навчального матеріалу на уроці;
-
відповідність програмі й рівню знань учнів по
предметі;
-
співвідношення практичного й теоретичного
матеріалу;
-
зв'язок з життям і практикою й т.д.
6. Загальпедагогічні
й дидактичні вимоги до уроку:
-
ціль уроку й відповідність плану й конспекту
уроку поставленої мети;
-
обґрунтування вибору методів навчання;
-
шляхи реалізації дидактичних принципів у
навчанні;
-
індивідуалізація й диференціація в навчанні;
-
взаємозв'язок освітніх, розвиваючих і виховних
аспектів уроку.
7. Діяльність
учителя;
-
науковість і доступність викладу нових знань;
-
використання вчителем досвіду кращих учителів і
рекомендацій методичної науки;
-
організація закріплення навчального матеріалу;
-
організація самостійної роботи учнів;
-
перевірка й оцінка знань і вмінь учнів;
-
питання вчителя й вимоги до відповідей учнів;
-
відношення вчителя до свідомого засвоєння учнями
навчального матеріалу;
-
завдання додому й виявлене вчителем увага до
нього;
-
шляхи досягнення порядку й свідомої дисципліни
учнів;
-
ефективність використання наочних приладдя,
технічних засобів навчання;
-
контакт учителя із класом і т.д.
8. Діяльність
учнів:
-
підготовка робочого місця;
-
поводження учнів на уроці - дисципліна,
старанність, активність, увага, уміння перемикатися з одного виду роботи на
інший і т.д.;
-
інтенсивність і якість самостійної роботи учнів;
-
стан їх усної й письмової мови;
-
знання учнями теорії, уміння застосовувати
отримані знання;
-
відношення учнів до вчителя;
-
ступінь і характер участі колективу в цілому й
окремих учнях у роботі на уроці й т.д.
9. Висновки:
виконання плану уроку;
-
досягнення цілей уроку;
-
особливо цікаве й повчальне на уроці;
-
що зробило на уроці найбільше враження;
-
які зміни доцільно внести при повторному
проведенні уроку на цю же тему;
-
оцінка уроку.
За допомогою наведеної загальної
схеми можливо проводити як аналіз уроку учителем, так і студентами, самоаналіз. При їхньому здійсненні найбільші
труднощі викликає деталізація використовуваних основних положень загальної
схеми аналізу уроку. Приведемо один з можливих її варіантів:
1.
Які освітні, розвиваючі й виховні цілі
досягалися на уроці? Які з них були головними й чому? Яка їхній взаємозв'язок?
2.
Яка специфіка уроку? Який його тип? Яке місце
даного уроку в темі, розділі, курсі?
3.
Як ураховувалися можливості учнів при плануванні
уроку?
4.
Чи раціональні обрана структура уроку й розподіл
часу на окремі етапи уроку?
5.
На якому матеріалі або етапі уроку робиться
головний акцент?
6.
Яке обґрунтування вибору методів навчання і їх
сполучень?
7.
Як відбиралися для уроку форми навчання?
8.
Чому був необхідний диференційований підхід до
навчання на уроці? Як він був реалізований?
9.
Чим обґрунтовані обрані форми перевірки я
контролю знань учнів?
10.
За рахунок чого забезпечувалася працездатність:
учнів протягом усього уроку?
11.
Яким чином запобігалося перевантаження учнів?
12.
Рекомендації зі спостереження за ходом уроку й
оцінкою його раціональності.
При спостереженні за
опитуванням школярів можна рекомендувати звернути увагу на такі моменти:
-
у якій формі було організоване опитування (в
індивідуальній або фронтальної, усної, письмової або лабораторної);
-
оцінка раціональності вибраної форми опитування,
-
чи правильно було визначене місце опитування
серед інших етапів уроку,
-
чи оптимальними виявилися витрати часу на
опитування в ході цього уроку,
-
чи чітко була поставлена мета опитування (підхід
до нової теми, перевірка знань, перевірка вмінь),
-
чи вдалося її реалізувати повною мірою,
-
чи прагнув учитель забезпечити навчальний
характер опитування,
-
активна участь у ньому всіх учнів,
-
чи вміло виправлялися неточності, помилки, чи
залучалися до цього учні,
-
наскільки об'єктивно були виставлені й
переконливо аргументовані оцінки,
-
як зверталася увага на засвоєння головного, на логічність плану відповіді, на міцність знань і вміння їх застосовувати на
практиці.
При спостереженні за вивченням
на уроці нового матеріалу важливо звернути увагу на наступне:
-
чи були поставлені перед учнями основні задачі
вивчення теми уроку, причому наскільки конкретно й чітко,
-
доступність викладу навчального матеріалу,
-
чи виділялося в ньому головне, істотне й чи
концентрувалося на ньому увага учнів,
-
чи оптимальним був темп вивчення нового,
-
чи перевірявся ступінь розуміння учнями нового
матеріалу по ходу його пояснення.
При закріпленні вивченого
матеріалу необхідно звернути увагу на те, що
-
чи сприяли підібрані вправи на засвоєння головного
в даній темі,
-
чи виявлялася диференційована допомога учням під
час виконання завдань,
-
додаткові завдання для найбільш підготовлених
учнів,
-
чи виявлялися типові помилки й утруднення,
способи їхнього усунення
При повідомленні домашнього
завдання звернути увагу
-
чи оптимальний його об'єм, складність, чи
виконають його за те час, що приділяється на цей предмет для домашньої роботи
-
чи прокоментоване домашнє завдання,
-
вимоги до оформлення,
-
чи диференційоване домашнє завдання.
У центрі аналізу повинне бути
зміст і результати, які проявляються в отриманих учнями знаннях, уміннях і
навичках.
Самоаналіз проведеного уроку. № Питання для підсумкового аналізу
Оцінка оптимальності дії вчителі
1 Як були сплановані й поставлені перед учнями задачі уроку?
Оптимально, не оптимально,
поліпшити планування таких-те задач
2 Як можна оцінити вибрану вчителем структуру основних елементів
уроку й час, виділений на кожний з них?
3 Як можна оцінити вибраний зміст уроку?
4 Чи можна вважати оптимальним (для даної теми, підготовленості
класу й можливостей учителі) вибране сполучення методів викладання,
стимулювання й контролю
-
при опитуванні
-
при вивченні нового матеріалу
-
при закріпленні
-
при узагальненні вивченого
5 Наскільки вдалим виявилося сполучення форм організації
навчального процесу на уроці. Чи
забезпечило воно диференційований підхід до найменш і найбільш підготовлених
учнів?
6 Чи раціонально
використовувалися на уроці засобу наочності, комп’ютерна техніка та ін.?
7 Творче застосування наявних педагогічних інновацій,
педагогічні досягнення на уроці:
-
складання опорних схем, конспектів
-
використання навчальних програм;
-
складання завдань і задач із розвиваючим
змістом;
8 Як можна оцінити стиль спілкування вчителі з учнями на уроці,
дотримання педагогічного такту?
9 Чи дотримувалися на
уроці необхідні гігієнічні умови, чи застосовувалися способи підтримки
працездатності учнів?
10 Наскільки успішно вирішені на уроці задачі навчання, виховання й
розвитку школярів?
11 Чи правильно визначений
об'єм, складність домашнього завдання, чи вміло проведене інструктаж?
Зразкова схема запису уроку.
Школа, клас, предмет, учитель,
дата.
Тема уроку.
Ціль уроків і його задачі
(довідатися у вчителя до початку уроку).
Етапи уроку. Докладний запис
діяльності вчителі й учнів на кожному етапі, фіксація часу, відведеного на той
або інший етап уроку.
Аналіз за схемою.
Комментариев нет:
Отправить комментарий